П`ятниця, 22 листопада 2019 року

Увага карантин - Амброзія полинолиста!

Головою Михайлівської районної державної адміністрації було видано розпорядження №182  від 06.09.2019 року про накладання карантинного режиму на територію сільскогосподарських угідь Михайлівського району на площі: 5300,0 га - амброзії полинолистної,695,0 га- гірчака рожевого до повної ліквідації вогнищ карантинних бурянів.

Серед великої кількості бур’янів амброзія полинолиста приносить особливо великі втрати в сільському господарстві, при цьому являючись злісним карантинним бур’яном. Рослини амброзії виробляють величезну кількість пилку та насіння. Квітковий пилок є дуже небезпечним і шкідливим для людини і при вдиханні з повітрям викликає алергійне захворювання – амброзійний поліноз. Хвороба протікає у вигляді різко вираженого алергійного риніту, кон’юнктивіту, бронхіальної астми, мігрені, кропивниці та супроводжується значним знесиленням організму. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале й важке.

Негативний вплив на довкілля значно посилюється при її проникненні на необроблювані землі з порушеним трав’янистим покривом. За відсутності, у більшості випадків, у складі рослинності таких земель конкурентноздатних щодо амброзії рослин, виникають найкращі умови росту і розвитку карантинного бур’яну, кількість сходів якого може дорівнювати декількох тисяч на квадратному метрі, рослини спроможні накопичувати за вегетаційний період до 10 тонн/га фітомаси.

Не своєчасність вжиття заходів з локалізації вогнищ карантинних рослин  приводить до поступового розширення площ цих бур’янів

Карантинні бур’яни набувають дедалі ширшого розповсюдження на території Запорізької області, зокрема на сільськогосподарських угіддях в зв’язку з погіршенням культури землеробства, а саме:

  • недотримання вимог агротехніки під час обробітку ґрунту;
  • недотримання сівозміни, строків сівби і збирання сільськогосподарських культур;
  • невжиття землевласниками та землекористувачами належного комплексу заходів боротьби з бур’янами.

Амброзія полинолиста – небезпечний для людини і довкілля бур’ян, який має карантинне значення в Україні, засмічує подвір’я та вулиці, присадибні ділянки, сади, парки, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок та ставків, полезахисні смуги. На полях засмічує практично усі сільськогосподарські культури і угіддя в тому числі: просапні – соняшник, кукурудзу, сою; багаторічні та однорічні кормові трави, озимі та ярі зернові, технічні, луки та пасовища, а також велику кількість необроблюваних земель. Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур’яни. В результаті надмірного висушування й виснаження ґрунтів урожай сільськогосподарських культур значно знижується, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. Для утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також ґрунт втрачає близько 950 тонн води. В результаті високої забур’яненості карантинним бур’яном та внаслідок надмірного висушування й виснаження ґрунту урожай сільськогосподарських культур знищується практично на 100%, врожай з таких полів навіть не збирають, при середній забур’яненості (10 рослин/м. кв.) урожай сільськогосподарських культур знижується відповідно: соняшнику – на 40%, кукурудзи – до 35%. Забур’янення сільськогосподарських угідь амброзією полинолистою призводить до значних економічних витрат на вирощування сільськогосподарських культур. 

З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів боротьби з карантинними бур’янами в найближчі роки пріоритетне значення буде надаватись: механічним, агротехнічним, та хімічним методам боротьби, що застосовуватимуться одночасно. 

У населених пунктах: 

  • створенню штучних фітоценозів з багаторічних трав у вогнищах карантинних бур’янів. Цей варіант фітоценотичного контролю заснований на здатності багаторічних трав пригнічувати карантинні рослини і зменшувати її чисельність ;
  • систематичному скошуванню карантинних рослин з початку вегетації (квітень – травень) до цвітіння (кінець липня – початок жовтня); вириванню карантинних рослин з корінням та їх знищенню шляхом спалювання у спеціально призначених місцях або подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах;
  • знищенню карантинних рослин на засмічених присадибних ділянках агротехнічним методом (перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток) та (при можливості) з наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих або газонних трав .

На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій), лісосмуг, землях загального призначення:

  • застосуванню для обприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (зі змінами та доповненнями); 
  • підсіву багаторічних низькорослих або газонних трав; 
  • систематичному скошуванню карантинних рослин з початку вегетації (квітень – травень) до цвітіння (кінець липня – початок жовтня).  

 У полях сівозміни (після збирання попередника або в осінньо - весняний період):

  • дотриманню технології обробітку ґрунту, що включає своєчасний передпосівний його обробіток, оптимальні строки сівби, догляд за посівами, збирання тощо;
  • застосуванню для обприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні ;
  • дотриманню сівозміни, обов’язковому висіву просапних культур та багаторічних трав, що повинні чергуватися, по можливості не висівання протягом 3-х років на враженому полі соняшника, кукурудзи тощо; передпосівному внесенню у ґрунт гербіцидів та проведенню дворазового лущення рослинних решток. 

У промислових садах, розсадниках:

  • дотриманню технології обробітку ґрунту. 

У залишених полях, що повністю заростають: 

  • обробці полів гербіцидами суцільної дії; скошуванню карантинних рослин до цвітіння; 
  • проведенню дворазового лущення або дискування (вздовж і поперек поля) та культивації; посіву багаторічних трав або просапних культур.

Якщо ми з вами  будемо  всі разом    привертати  увагу населення та громадськості до проблеми, пов’язаної із засміченням земель карантинними бур’янами;  будемо проводити фітосанітарні  заходи  з локалізації,ліквідації вогнищ карантинних  бурянів , тільки  тоді  ми  зможемо покращити культуру землеробства;підвищити  урожайність сільськогосподарських культур та якості за рахунок зниження засмічення полів карантинними бур’янами, які є серйозними конкурентами за вологу, світло та поживні речовини та зменшити кількість  алергічних захворювань у населення району, завдяки чому підвищиться працездатність людей вразливих на алергію та зменшити  витрати коштів на лікарняні. 

Відділ агропромислового розвитку  Михайлівської РДА

Головою Михайлівської районної державної адміністрації було видано розпорядження №182  від 06.09.2019 року про накладання карантинного режиму на територію сільскогосподарських угідь Михайлівського району на площі: 5300,0 га - амброзії полинолистної,695,0 га- гірчака рожевого до повної ліквідації вогнищ карантинних бурянів.

      Серед великої кількості бур’янів амброзія полинолиста приносить особливо великі втрати в сільському господарстві, при цьому являючись злісним карантинним бур’яном. Рослини амброзії виробляють величезну кількість пилку та насіння. Квітковий пилок є дуже небезпечним і шкідливим для людини і при вдиханні з повітрям викликає алергійне захворювання – амброзійний поліноз. Хвороба протікає у вигляді різко вираженого алергійного риніту, кон’юнктивіту, бронхіальної астми, мігрені, кропивниці та супроводжується значним знесиленням організму. Лікування алергії, спричиненої пилком амброзії, тривале й важке.

Негативний вплив на довкілля значно посилюється при її проникненні на необроблювані землі з порушеним трав’янистим покривом. За відсутності, у більшості випадків, у складі рослинності таких земель конкурентноздатних щодо амброзії рослин, виникають найкращі умови росту і розвитку карантинного бур’яну, кількість сходів якого може дорівнювати декількох тисяч на квадратному метрі, рослини спроможні накопичувати за вегетаційний період до 10 тонн/га фітомаси.

         Не своєчасність вжиття заходів з локалізації вогнищ карантинних рослин  приводить до поступового розширення площ цих бур’янів

Карантинні бур’яни набувають дедалі ширшого розповсюдження на території Запорізької області, зокрема на сільськогосподарських угіддях в зв’язку з погіршенням культури землеробства, а саме:

недотримання вимог агротехніки під час обробітку ґрунту;

недотримання сівозміни, строків сівби і збирання сільськогосподарських культур;

невжиття землевласниками та землекористувачами належного комплексу заходів боротьби з бур’янами.

Амброзія полинолиста – небезпечний для людини і довкілля бур’ян, який має карантинне значення в Україні, засмічує подвір’я та вулиці, присадибні ділянки, сади, парки, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок та ставків, полезахисні смуги. На полях засмічує практично усі сільськогосподарські культури і угіддя в тому числі: просапні – соняшник, кукурудзу, сою; багаторічні та однорічні кормові трави, озимі та ярі зернові, технічні, луки та пасовища, а також велику кількість необроблюваних земель. Розвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витіснити і пригнічувати як культурні рослини, так і бур’яни. В результаті надмірного висушування й виснаження ґрунтів урожай сільськогосподарських культур значно знижується, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. Для утворення однієї тонни сухої речовини амброзія полинолиста виносить з ґрунту 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також ґрунт втрачає близько 950 тонн води. В результаті високої забур’яненості карантинним бур’яном та внаслідок надмірного висушування й виснаження ґрунту урожай сільськогосподарських культур знищується практично на 100%, врожай з таких полів навіть не збирають, при середній забур’яненості (10 рослин/м. кв.) урожай сільськогосподарських культур знижується відповідно: соняшнику – на 40%, кукурудзи – до 35%. Забур’янення сільськогосподарських угідь амброзією полинолистою призводить до значних економічних витрат на вирощування сільськогосподарських культур.

З метою забезпечення збалансованих та комплексних заходів боротьби з карантинними бур’янами в найближчі роки пріоритетне значення буде надаватись: механічним, агротехнічним, та хімічним методам боротьби, що застосовуватимуться одночасно.

У населених пунктах:

-       створенню штучних фітоценозів з багаторічних трав у вогнищах карантинних бур’янів. Цей варіант фітоценотичного контролю заснований на здатності багаторічних трав пригнічувати карантинні рослини і зменшувати її чисельність ;

-        систематичному скошуванню карантинних рослин з початку вегетації (квітень – травень) до цвітіння (кінець липня – початок жовтня); вириванню карантинних рослин з корінням та їх знищенню шляхом спалювання у спеціально призначених місцях або подрібнення з наступним захороненням решток у санітарних ямах;

-        знищенню карантинних рослин на засмічених присадибних ділянках агротехнічним методом (перекопування або приорювання ґрунту з подрібненням рослинних решток) та (при можливості) з наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих або газонних трав .

На узбіччях доріг (автошляхів та залізничних колій), лісосмуг, землях загального призначення:

-        застосуванню для обприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (зі змінами та доповненнями);

-       підсіву багаторічних низькорослих або газонних трав;

-       систематичному скошуванню карантинних рослин з початку вегетації (квітень – травень) до цвітіння (кінець липня – початок жовтня). 

 У полях сівозміни (після збирання попередника або в осінньо - весняний період):

-        дотриманню технології обробітку ґрунту, що включає своєчасний передпосівний його обробіток, оптимальні строки сівби, догляд за посівами, збирання тощо;

-        застосуванню для обприскування гербіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні ;

-        дотриманню сівозміни, обов’язковому висіву просапних культур та багаторічних трав, що повинні чергуватися, по можливості не висівання протягом 3-х років на враженому полі соняшника, кукурудзи тощо; передпосівному внесенню у ґрунт гербіцидів та проведенню дворазового лущення рослинних решток.

У промислових садах, розсадниках:

-        дотриманню технології обробітку ґрунту.

У залишених полях, що повністю заростають:

-       обробці полів гербіцидами суцільної дії; скошуванню карантинних рослин до цвітіння;

-      проведенню дворазового лущення або дискування (вздовж і поперек поля) та культивації; посіву багаторічних трав або просапних культур.

        Якщо ми з вами  будемо  всі разом    привертати  увагу населення та громадськості до проблеми, пов’язаної із засміченням земель карантинними бур’янами;  будемо проводити фітосанітарні  заходи  з локалізації,ліквідації вогнищ карантинних  бурянів , тільки  тоді  ми  зможемо покращити культуру землеробства;підвищити  урожайність сільськогосподарських культур та якості за рахунок зниження засмічення полів карантинними бур’янами, які є серйозними конкурентами за вологу, світло та поживні речовини та зменшити кількість  алергічних захворювань у населення району, завдяки чому підвищиться працездатність людей вразливих на алергію та зменшити  витрати коштів на лікарняні.

Відділ агропромислового розвитку  М ихайлівської РДА

Пошук

Важливо