П`ятниця, 19 липня 2019 року

Нормативно-правова база щодо запобігання та протидії домашньому насильству

Закон України: Про запобігання та протидію домашньому насильству

Закон України: Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації

Пов'язані документи

Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї: наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 № 3131/386

Постанова КМУ від 26.04.2003 № 616 Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу

Н А К А З від 17.09.2012   №  581 Про затвердження рекомендацій щодо проведення щорічної акції "16 днів проти насильства"

ПОРЯДОК розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної  загрози його вчинення. Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України 16.01.2004  N 5/34/24/11 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2004 за N 99/8698

Загальна інформація

fotoНа пленарному засіданні 7 грудня 2017 року парламент ухвалив закон №5294 «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики в цій сфері, спрямовані на захист прав та інтересів потерпілих від домашнього насильства.

Під поняттям «домашнє насильство» визначені діяння (або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства, які відбуваються в сім'ї, в межах місця проживання або між родичами, а також між колишнім або нинішнім подружжям, або між тими, хто спільно проживає або проживав однією сім'єю, але не перебуває в родинних стосунках чи шлюбі між собою.

В Законі визначений і такий термін, як «економічне насильство», яке включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, навчатися, примушування до праці тощо.

Психологічне насильство – це словесні образи, погрози, переслідування, залякування, та інші дії, які обмежують волю людини, побоювання людини за свою безпеку чи безпеку інших, які пошкодили психічне здоров’я чи призвели до емоційної невпевненості, нездатності захистити себе.

Сексуальне насильство – це будь-які дії сексуального характеру, вчинені щодо повнолітнього чи дитини без її згоди, примушування до сексуальних актів з третьою особою та інші правопорушення щодо статевої свободи.

Закон також передбачає створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників.

Так, Законом доповнюється Кримінальний кодекс новою статтею 126-1 «Домашнє насильство». Вона передбачає, що домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносинах, що не спричинило тяжких наслідків, караються громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Також у Кримінальному кодексі з’явиться нова стаття 151-3 «Примушування до шлюбу». Умисне примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, що завдало істотної шкоди потерпілому, каратиметься арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на такий самий строк.

Запроваджуються додаткові обтяжуючі обставини, що не обмежені фактом шлюбу – якщо особа перебуває в громадянському шлюбі з кривдником, є колишнім подружжям або тільки зустрічається, до кривдника будуть застосовані обтяжуючі обставини. До пом’якшуючих обставин віднесено застосування сили особою, що сама була жертвою, по відношенню людини, яка виступала кривдником.

Особам, які вчинили домашнє насильство, поряд з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

  • заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
  • обмежити спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
  • заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
  • заборонити листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб;
  • направити її для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Пошук

Важливо